Особливості комплексних назв писанкарської термінології

Abstract

У дослідженні проаналізовано комплексні номінації писанкарської термінології та їхній мовленнєвий словотвірний потенціал. Метою є аналіз зі структурно-номінативних позицій найменувань одиниць писанкарської творчості. Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань: надати лінгвістичну дефініцію досліджуваним комплексним номінаціям, показати вживання їх у контекстах, прокоментувати їхні структурні характеристики, які свідчать про певні етнокультурні особливості. Методика дослідження. Матеріал дослідження дібрано методом суцільної вибірки. Опис комплексних номінативних одиниць писанкарської лексики здійснено шляхом дескриптивного методу. Структурування матеріалу подано через прийом класифікації на перетині описового й структурного методів. Встановлено, що картина світу носіїв української мови різних регіонів утілює когнитивно-мовленнєве наповнення тієї чи тієї назви. Символічність писанки є однією з найголовніших причин визначення лінгвального статусу найменувань кожного різновиду цього культурного продукту. Разом з тим, система цих назв є рухомою і залежить від частоти вживання, специфіки втілення семантичного навантаження в компонентах комплексних найменувань, від віднесеності залежного компонента, наприклад, до місцевості, де за традицією виготовлялися писанки тощо. Виявилося, що фразеологізованих словосполучень небагато серед досліджуваних полі компонентних назв, дещо більша кількість наявна серед вільних словосполучень. Найбільше досліджуваних одиниць становлять ідіоматизовані словосполучення. Ідіоматизування вільних словосполучень залежить, по-перше, від лінгвокультурно обмеженої валентності головного слова писанка, по-друге, від прагнення будь-якого словосполучення на позначення культурного феномена до трансформування у слово за умов збереження єдиного значення. Тому ідіоми зазвичай отримують два шляхи розвитку: до фразеологізмів, де зберігається розчленована форма за наявності єдиного – переносного – значення; до слів, де зберігається пряме, первинне значення за умов трансформації аналітичної форми на синтетичну.