dc.description.abstract |
У статті йдеться про присутність релігії у житті й творчості
українського громадського і культурного діяча, лікаря, письменника і
мислителя Юрія Липи. Дано визначення поняття „релігійність”,
віднайдено відповідні біографічні факти, проаналізовано невипадкові
твори. Юрій Липа – уродженець Полтавщини (містечко Старі Санжари,
22.04.1900, 5.05 за новим стилем). Після усиновлення родиною батька –
лікаря, письменника, політичного діяча Івана Липи – мешкав на Одещині
(1909–1918). Учасник революційних подій в Одесі (1917–1918),
співзасновник видавництва „Народній стяг” (1917–1936). Студіював право
в Одеському (1918) і Кам’янець-Подільському (1919–1920) університетах
та медицину в Познаньському (1922–1928) й Віленському (1932)
університетах. Упродовж 1929–1943 рр. мешкав у Варшаві, де здійснював
свою лікарську, літературну, наукову і громадську діяльність. Член та
співорганізатор літературних груп „Сонцецвіт” (1921) і „Танк” (1929),
української студентської корпорації „Чорноморе” (1925–1933),
Українського Економічного Бюро (1933–1934); Українського
Чорноморського Інституту (1940–1944). Творча спадщина Ю. Липи
налічує понад 360 поетичних і прозових творів, публіцистичних і
медичних праць. Останній рік життя доктор Липа (1943–1944) перебував
на Львівщині (Яворів, Бунів та Іваники). Закатований енкведистами
19/20.08.1944 р. за те, що був лікарем УПА.
З багатьох тлумачень релігійності як духовності й віри, релігійних
знань і практик, суб’єктивного прояву буття релігії тощо, для аналізу
появи цієї світоглядної риси обрано розуміння цього феномену Іваном
Павлом ІІ: „Релігійність бере свої початки з глибокого людського
прагнення до правди і лежить в основі вільного й особистого пошуку
божественного”.
Релігійність Юрія Липи виникла і поглиблювалася під зовнішнім
впливом (походження, виховання й оточення) та з внутрішніх потреб
особистісного розвитку, а також внаслідок пережитого ним духовного
досвіду, в тому числі під час духовних практик. |
uk_UA |