Використання ресурсів освітнього середовища в умовах дистанційного навчання іноземців в Україні

Abstract

У статті розглянуто сутність поняття «освітнє середовище», різні авторські підходи вчених до визначення його змісту та компонентів, засоби й форми реалізації його основних завдань у форматі дистанційного навчання іноземних громадян у ЗВО України, що визначається й коригується вимогами часу, суспільства, формами організації освітнього процесу тощо. Розкрито особливості організації віртуального освітнього середовища в проєкції мовної підготовки іноземців в українських ЗВО, зміст, мета та рівень ефективності використання його ресурсів для вирішення навчально-виховних завдань освітнього закладу. Розглянуто зовнішні ресурси освітнього середовища та виокремлено внутрішні взаємопов’язані компоненти, що забезпечують його результативність: технологічний (використання нормативної методики викладання української мови як іноземної та досягнення запланованих результатів), матеріально-технічний та суб’єктно-ресурсний (здійснення рівноправної партнерської взаємодії між суб’єктами освітнього середовища). Визначено, що на початковому етапі навчання відсутність мовно-культурного оточення, яке сприяє процесу формування в іноземців мовленнєвих навичок і вмінь, визначає їхні комунікативні потреби та мотивує до вивчення мови, негативно позначається на якості навчання. Щоденне вербальне спілкування з викладачем у форматі відеоконференцій, залучення до освітнього процесу аутентичних відеоматеріалів, фрагментів телепрограм, фільмів, навчальних відеороликів, віртуальних екскурсій та ін. надає можливість оптимізувати освітній процес та досягнути запланованих результатів навчання.