Abstract:
У студії подано алгоритм дослідження діалектного наголошування;
поетапно окреслено аналіз рухомості / нерухомості наголосу іменників,
прикметників, займенників, числівників в українському говірковому
мовленні.
Аналіз діалектного матеріалу, поданого в різноаспектних джерелах,
дав змогу виокремити іменники, прикметники, займенники, числівники,
які за ознакою наголошування диференціюють й інтегрують український
діалектний континуум у словозміні, словотворенні.
Зʼясовано, що спільною акцентуаційною ознакою в українському
діалектному просторі є наявність акцентних типів; диференційність полягає в репертуарній віднесеності, наповненості акцентного типу.
Інтеграційно-диференційними рисами в українському діалектному
просторі у словозмінній парадигмі іменників є наголошування окремих
іменників, їхніх форм.
Запропонована схема аналізу діалектного наголошування допоможе
дослідникові систематизувати, скласифікувати зібраний матеріал.
Зауважено, що в студії неможливо подати повний перелік слів, які
за ознакою наголошування диференціюють український діалектний
простір, цей список є відкритим. Висловлено сподівання, що
в подальшому він буде поповнений лексемами різних граматичних
класів. Адже одним із актуальних завдань українських діалектологів –
створити кадастр таких слів та явищ, які диференціюють український
діалектний континуум.
