Abstract:
Релігійний дискурс в останні десятиліття належить
до продуктивних напрямів лінгвістичних досліджень. Мовознавці
вивчають жанрові різновиди релігійного дискурсу, прагматику мовних
одиниць у релігійному тексті, спостерігається активізація опису
релігійного дискурсу на матеріалі медіатекстів.
Матеріалом дослідження в цій статті стали тексти друкованих
та електронних українських християнських релігійних ЗМІ.
Оцінку кваліфікують як інтенційну текстотвірну категорію
публіцистичного тексту, вважаючи її дискурсивною домінантою,
складником лінгвістики переконання. Для дослідження релігійного
тексту важливим є вибір об’єкта оцінки. У текстах релігійних ЗМІ оцінці
передусім підпадають щирість і глибина віри, відповідність світоглядних
переконань релігійним уявленням, вчинки людини, особи, з-поміж яких
сучасники читачів, або святі, які уславили себе подвигами в ім’я
християнської віри, а також явища, пов’язані з політичним життям.
Мовна презентація оцінки в аналізованих текстах відбувається
шляхом використання засобів різних рівнів мови. Передусім автори
публікацій у релігійних ЗМІ виражають оцінку за допомогою лексичних
засобів, значну продуктивність у реалізації оцінного значення виявляють
прикметники. Досліджувані тексти засвідчують використання
фразеологічного ресурсу мови для вираження оцінки.
Спостерігаємо, що поширеним засобом вираження оцінки діям
і вчинкам людини є конструкції, за допомогою яких автори публікацій
спонукають до певних дій, схвалюють вчинок, що є свідченням
позитивної оцінки, або ж засуджують певні дії, висловлюють заборону,
пересторогу, що є відповідно засобом вираження негативної оцінки.
Оцінка в текстах релігійних ЗМІ є мовним засобом вираження
прагматичної орієнтації на формування християнських моральних
якостей.
