Abstract:
У статті з’ясовано структурно-семантичні особливості атрибутивів
у формі орудного відмінка в говірках Закарпаття. Розглянуто атрибутиви,
що називають ознаки окремих дій, ситуацій об’єктивної дійсності.
Виділено функційну сутність атрибутивного орудного в ад’єктивній
і адвербіальній позиціях. Метою пропонованої статті є висвітлення
формально-синтаксичних особливостей та семантичних виявів
периферійної зони атрибутивності, зокрема присубстантивних
атрибутивів з посесивною семантикою, з семантикою порівняння,
придієслівних атрибутивів з семантикою способу дії у формі орудного
відмінка. Атрибутиви у формі орудного відмінка в досліджуваних
говірках характеризують різноманітні ситуації і зберігають семантико морфологічні зв’язки з вихідними словами, словосполученнями
і реченнями. Вони можуть бути синонімічними з іменниками в інших
непрямих відмінках або з дієслівними конструкціями у формах
підрядних означальних речень. З конкретною предметною
співвіднесеністю атрибутивів у формі орудного відмінка пов’язана їхня
властивість передавати змінну, тимчасову, ситуативну ознаки.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) установити вихідне семантично елементарне речення, яке лежить
в основі атрибутивної синтаксеми, лексичні значення опорного
й залежного компонентів; 2) з’ясувати функційно-семантичне значення
атрибутивної синтаксеми. У межах атрибутивних компонентів у формі
орудного відмінка виділяємо групи, серед яких: назви характерних рис
зовнішності людини, назви способів виробничих процесів, назви
зовнішніх характеристик руху в просторі, частин одягу, взуття, частин
предметів хатнього вжитку, характеристики як результати дії, назви
узагальненої характеристики дії і ситуації загалом, зовнішньої
характеристики людини чи тварини, назви зовнішньої характеристики
рослини, назви якісної характеристики окремої дії тощо.
