dc.description.abstract |
У статті досліджено авторський концепт плавні в романі
В. Рутківського „Джури козака Швайки”. Доведено, що цей концепт
проявляється на сюжетному, композиційному, часопросторовому,
персонажному й образному рівнях. Залишаючи в своїй основі
загальномовне значення, слово плавні набуває нехарактерних смислів. В
авторській картині світу вони апелюють як до географічного простору
України, так і до її історії, означають нову історичну силу, яка починає
формуватися наприкінці ХV ст. і стоїть на обороні українських земель,
свідчать про поступову зміну циклічного способу мислення на лінеарний,
про виникнення типу історичної людини з новою самоідентифікацією.
В. Рутківський показує психологічні механізми самовизначення українців
у контексті соціальних і політичних відносин, що зумовлює когнітивну
модель мотивації політичної поведінки. Персонажі групуються за
локутивною ознакою – концепт плавні співвідноситься з козаками, їхні
антагоністи асоціюються із концептом степ. Локуси, з якими
пов’язуються ворогуючі сили, зумовлюють і різні способи ведення бою:
козаки не поспішають виходити в степ, а татари плавні обходять
стороною. Ставлення до плавнів маркує персонажів, виконує
характерологічну роль. Плавні відіграють ключову роль на
композиційному рівні, що засвідчують назви глав – „Суд у плавнях”, „Бій
у плавнях”. Кульмінація роману переноситься автором на тепер уже
„свою” для козаків територію – у плавні, де вони отримують перемогу.
Плавні використовується письменником для творення образної структури
роману, зокрема метафор, метонімій місця, антитез, гіпербол, сарказму, хіазму. |
uk_UA |