Службові листи як джерело з історії протестантського руху на українських землях (1905–1917 рр.)

Abstract

Метою дослідження є аналіз службових листів органів влади як джерела з історії протестантського руху в Україні у 1905–1917 рр. Передбачено виконання таких наукових завдань: здійснення джерелознавчого аналізу службових листів, визначення видів наявної джерельної інформації, введення до наукового обігу нових документів та надання їх характеристики з метою подальшої наукової ретроспективи. Методологія ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності. У ході написання статті використано метод системного джерелознавчого аналізу, архівна евристика, описовий метод і метод аналізу та синтезу. Текстологічний метод надав можливим дослідити структуру тексту, враховуючи специфічність його викладення. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу нових джерел, визначення їх наукової релевантності та розширення меж дослідження в аспектах порушеного питання. Проаналізовано документи, що розкривають особливості проведення богослужінь і молитовних зібрань релігійними громадами протестантського руху, правила переходу до осередків неправославної віри й засади впровадження політичних рішень щодо протестантів як опозиційного прояву до влади. Опрацьовані джерела мають великий інформативний потенціал щодо політики уряду до релігійної опозиції, різних аспектів діяльності окремих спрямувань протестантського руху, також вони надають можливість детально дослідити феномен популярності протестантського руху на українських теренах в досліджуваний період. Введення до наукового обігу службових листів як джерела з висвітлення історії протестантського руху сприятиме об’єктивному вивченню особливостей його прояву та політики влади. Наукова цінність статті зумовлена постановкою та вивченням актуальної джерелознавчої проблематики з історії протестантського руху в Україні.