„Мельпомена” Геродота як джерело з міжнародної та військової історії Північного Причорномор’я в VI ст. до н. е.

Abstract

У статті розглядаються особливості існування регіонального міжнародного порядку у Північному Причорномор’ї у період скіфського панування на основі аналізу четвертого томі праці „Історія” під назвою „Мельпомена” давньогрецького історика та письменника Геродота. Наголос зроблено на висвітленні описаних у трактаті причин, перебігу та результатів персидського царя Дарія І у Скіфію у 513 р. до н. е. Внаслідок проведеного дослідження, автор доходить до висновку, що четвертий розділ геродотової „Історії” „Мельпомена” дозволяє висвітлювати стародавній міжнародний порядок, який існував на степовій окраїні античного світу, де у період який досліджується, панували скіфськи племена. Серед аспектів, які розглядаються автором і є корисними з точки зору дослідження обраної проблеми, є особливості взаємовідносин між скіфами та їх союзниками – греками. Спираючись на свідчення Геродота, можна зробити висновок, що у період активізації протиріч із Персидською імперією Ахеменідів у VI ст. до н. е. та початком військового конфлікту із нею, відносини між Грецією та Скіфією переходять на якісно новий рівень. Відбувається поглиблення відносин до рівня військово-політичного союзу, спрямованого проти персидського царя Дарія І. Важливими є також свідчення про місцевих союзників скіфів – сусідів, частина яких відмовилась допомагати їм у боротьбі проти персів, частина – підтримала. Підтримка останніх не тільки дозволила збільшити армію, але й вести війну на виснаження, яка передбачала постійний відступ, у тому числі й на території союзників. Можна зробити висновок, що завдяки ефективній союзницькій взаємодії з місцевими племенами, скіфам вдалося головне стратегічне завдання цієї війни – створити загрозу для моста через річку Істр. Ця обставина, яка створювала ризик для Дарія бути відрізаним від своїх кавказьких володінь, змусила перського володаря почати відступ.