Парадигма онтогенезу мовлення як методологічна основа мовленнєвого розвитку

Abstract

У науковому дослідженні здійснено теоретичний аналіз з проблеми вивчення онтогенезу мовлення від народження до шкільного віку. Мета дослідження – здійснити теоретичне обґрунтування онтогенезу мовлення як методологічної основи мовленнєвого розвитку. Методи дослідження: аналіз наукових джерел. Завдання дослідження: теоретичний аналіз наукових теорій щодо пізнання термінів «мови» і «мовлення»; обґрунтування терміну «онтогенез» та терміносполук таких як «онтогенез мовлення», «онтогенез дитячого мовлення», «розвиток мовлення»; вивчення психолінгвістичних концепцій онтогенезу мовлення; розкрити феноменологію теорії мовленнєвої діяльності в науковому просторі; висвітлення, на основі наукових теорій, етапів онтогенетичного розвитку дитини від народження до шкільного віку; розглянути наукові вчення щодо взаємозв’язку мовлення з іншими психічними процесами. На основі науково-теоретичного дослідження було розкрито зміст понять «мова» та «мовлення»; з’ясовано розуміння терміну «онтогенез» та терміносполук таких як «онтогенез мовлення», «онтогенез дитячого мовлення», «розвиток мовлення»; ознайомлено з різними науковим позиціями, що висвітлювати онтогенез розвитку мовлення: нативізм (генетична запрограмованість мовленнєвого розвитку), діяльнісна мовленнєва теорія (мовлення набуває своєрідної діяльності, вмотивованості, евристичності є соціально та предметно зумовленим) та когнітивний розвиток (взаємозв’язок мовлення з пізнавальними психічними процесами); описана феноменологія теорії мовленнєвої діяльності, що включає провідні елементи: мотив, мету, завдання, умови, дії, операції, засоби виконання; розкрито етапність онтогенезу дитячого мовлення (немовлячий, ранній, дошкільний та шкільний вік); визначено тісний взаємозв’язок мовлення з психічними процесами. Вивчення концептуальних основ онтогенезу мовлення дозволить нам у подальшому осягнути проблему мовленнєвої готовності до шкільного навчання дітей з логопатологією.