dc.identifier.citation |
У статті подано характеристику дефініцій понять «поетонімічний простір», «антропопоетонім», «поетонімізація», «антропонім» тощо. Автор досліджує проблему власної назви в мові дитячої художньої літератури в контексті авторської казки на прикладах творів Дж. Ролінг і П. Треверс. Метою статті є аналіз поетонімічного простору авторської казки Дж. Ролінг «Серія про Гаррі Поттера» і П. Треверс «Мері Поппінс» у контексті створення своєрідних художніх образів у мовленні. У процесі дослідження встановлено, що поетонімічний простір, його контент, відбір і взаємодія власних назв із контекстом визначаються законом жанру і художнього методу письменника, родом і видом літературного твору, законами його побудови відповідно до сюжетно-тематичного змісту тексту, естетичного навантаження імені в найближчому і широкому контексті, багатьма індивідуалізованими, творчими особливостями у стилі письменника загалом. Кожен розряд поетонімів утворює свої підсистеми в поетонімічному просторі літературного твору певного автора або жанру. Поетоніми, використані в означених авторських казках, було розподілено на три групи для зручності визначення характерних ознак. До першої групи включено антропоніми й антропопоетоніми, до другої – топопоетоніми, а третя група представляє периферійні поетоніми в авторській казці. У процесі дослідження антропопоетонімів у художньому тексті розглянуто проблему вмотивованості власних імен, що тісно пов’язана із проблемою співвіднесення образу персонажа і його іменування. Установлено, що джерелами мотивації власних літературних імен виступають не тільки семантика, структура, соціальна природа, етимологія, але і фонетичний і графічний вигляд. Наведено чотири типи штучних, або створених фантазією письменника, імен (абревіатурні імена; імена зі зміною морфологічної структури; імена, засновані на звукових асоціаціях, та імена, утворені від слів мертвих мов). Зроблено висновки про те, що процес створення деяких антропопоетонімів широко представлений у сфері специфічних авторських імен: П. Треверс у казці віддає перевагу природним антропопоетонімам і їх варіаціями, включаючи й історичні імена, а Дж. Ролінг намагається використовувати як природні, так і штучні антропопоетоніми, але віддає перевагу міфологічним іменам, а також іменам, утвореним від слів мертвих мов. |
uk_UA |