dc.description.abstract |
У статті розглядається процес формування та розвитку середньовічного міжнародного порядку у період закінчення активної фази монгольських завоювань у Східній та Західній Європі у середині ХІІІ ст. Головним джерелом у процесі вивчення цього питання стали свідчення викладені у трактаті „История Монгалов, именуемых нами Татарами” відомого католицького дипломата Плано Карпіні, який у 40-х рр. ХІІІ ст., за наказом Папи Римського Інокентія IV, здійснив місію до Монгольскої імперії.
У статті відзначається, що цей аспект є одним з найменш досліджених у сучасній українській історіографії.
Внаслідок проведеного дослідження автор дійшов до висновку, що аналізований у статті твір є важливим джерелом у дослідженні міжнародного порядку, який склався у середині ХІІІ ст., та був заснований на домінуванні Монгольської імперії у Євразії. Він дозволяє розглянути особливості організації цієї держави, показати характерні риси її відносин із захопленими народами, визначити порядок стосунків між монголами та їх васалами. Одночасно, цей трактат являє собою певний маніфест у якому, під приводом монгольської загрози, робиться висновок про необхідність єднання володарів Європи (особливо її православної частини) під владою Папи Римського. Розгляд ідей викладених Карпіні, дозволяє зробити висновок, що католицька церква, і у цей період, намагалася реалізувати проект своєї релігійної експансії на землі Східної Європи та Київської Русі. |
uk_UA |