dc.description |
Шубна О. В., Денисова Ю. В., Санчич О. С., Марильова А. В. Новітні методи удосконалення системи надання соціальних послуг в Україні / О.В.Шубна,Ю.В.Денисова,О.С.Санчич,А.В.Марильова // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2020. - № 3 (61). – С.213-221. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
У статті проаналізовано один із ефективних інноваційних засобів, що використовується об’єднаними територіальними громадами при наданні соціальних послуг, соціальне замовлення. Виявлено, що система соціального замовлення може сприяти розвитку підприємницької активності в регіонах. У разі його широкого застосування виникає зацікавленість у жителів долучатись до цього виду діяльності, створювати підприємницькі структури або набувати статусу приватних підприємців. Це сприяє розширенню зайнятості, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, розвитку бізнес-клімату, стимулює розвиток громадянського суспільства шляхом його участі в процесі соціального замовлення та взяття на себе соціальної відповідальності. Визначено, що для надання соціального замовлення на реальних конкурсних засадах, потрібно забезпечити абсолютну рівність надавачів послуг − державних, комунальних, приватних, громадських, релігійних, фізичних осіб тощо. А це можливе тільки за умови автономізації комунальних закладів, переходу їх у статус комунальних підприємств, що треба передбачити в новому законі про соціальні послуги. Визначено, що інноваційним методом соціальної політики є інтегрований підхід у наданні соціальних послуг, що відчутно посилює їх ефективність завдяки покращеній скоординованості дій соціальних служб. З’ясовано, що ключовими проблемами, які на практиці ускладнюють застосування механізму соціального замовлення як інноваційного методу удосконалення надання соціальних послуг в ОТГ, є недостатнє нормативно-правове забезпечення; протидія з боку державних суб’єктів, що надають соціальні послуги; несприйняття органами державної влади організацій «третього сектору» як рівноправного партнера для соціальної співпраці, нівелювання їх ролі в наданні соціальних послуг; відсутність відповідного досвіду зі спільного виконання завдань щодо надання соціальних послуг, низький рівень фахової підготовки багатьох недержавних організацій. |
uk_UA |