Соціально-психологічні особливості формування конфліктологічної компетентності фахівця в трудовому колективі

Abstract

У статті на основі аналізу наукових праць із питань сутності та природи конфліктів доведено, що конфлікт може розглядатись із трьох позицій: як психологічне явище під впливом людського чинника на основі незбігу поглядів; як організаційно-діяльнісне явище на основі розбалансованості між особою та її оточенням; як соціально-філософське явище, пов’язане зі сприйняттям конфлікту як соціальної аномалії. Окреслено хронологію наукових вчень про сутність і природу конфлікту, причини його виникнення та способи уникнення й попередження. Визначено, що конфлікти в трудовому колективі є одним із різновидів соціальних конфліктів, природа виникнення якого пов’язана із застосуванням праці (з трудовими правовідносинами) та взаєминами фахівців у трудовому колективі (співпраця, колективне вирішення завдань, діада «керівник – підлеглий», несправедливий розподіл обов’язків, повноважень, відповідальності тощо). Схарактеризовано сутнісне значення конфліктологічної компетентності та наголошено на важливості її формування у фахівців у трудових колективах. Здійснено структуризацію конфліктологічної компетентності на компетентності й компоненти більш нижчого рівня. Компонентно-структурний аналіз феномену «конфліктологічна компетентність» з метою мінімізації конфліктів у трудових колективах дозволив виокремити в його складі такі компоненти: мотиваційний (емоційно-вольова та конструктивна компетентності); когнітивний (нормативна, особистісна та креативна компетентності); управлінський (проєктувальна, рефлексивна, регулятивна, ситуаційна та профілактична компетентності); соціальний (поведінкова та етична компетентності).