dc.contributor.author |
Присяжнюк, О. М. |
|
dc.date.accessioned |
2021-02-24T10:48:35Z |
|
dc.date.available |
2021-02-24T10:48:35Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.uri |
http://hdl.handle.net/123456789/7400 |
|
dc.description |
Присяжнюк О. М. „Королівська комісія пам’ятників та ландшафтів” як гарант культурної спадщини Бельгії / О. М. Присяжнюк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2020. - № 6 (337), грудень. – С. 54-63. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
„Королівська комісія пам'ятників та ландшафтів” Бельгії була однією з перших європейських інституцій, що виникла у ХІХ столітті та заклала основи систематичної охорони культурної спадщини. Фактично вона була створена указом короля Леопольда I 7 січня 1835 року. Створення Королівської комісії було здійснене за кілька років до прийняття муніципальних та провінційних законів, які стали опорою бельгійського демократичного та децентралізованого режиму. У 1860 році відбулися зміни структури Королівської комісії – були створені комітети на провінційному рівні під головуванням губернаторів. На комітети був покладений збір інформації на місцях та контроль за виконанням робіт щодо збереження пам'ятників чи творів мистецтва. Королівській комісії було доручено здійснити загальну інвентаризацію артефактів мистецтва та античності, що належать публічним установам, збереження яких важливе для історії мистецтва та національної археології. Після прийняття закону від 1911 р. про збереження краси ландшафтів в Королівській комісії з’явилась секція ландшафтів, затверджена королівським указом від 29 травня 1912 року. З цього часу вона отримала свою сучасну назву Королівської комісії пам'ятників та ландшафтів.
Члени Королівської комісії розробили внутрішню класифікацію пам’яток, а також ландшафтів та місць, найбільш цікавих для Королівства. Ця практика призвела до поступового ствердження концепції класифікації, яка вперше була затверджена у Законі від 7 серпня 1931 р. про збереження пам’яток та ландшафтів. Закон 1931 року став кульмінацією майже столітніх зусиль Королівської комісії. Завдяки ньому Бельгія придбала сучасний юридичний арсенал, що дозволяє реально проводити політику щодо охорони спадщини. З цього часу Комісія стала найважливішим органом для розгляду запитів на роботу з класифікованими об'єктами та офіційним джерелом запитів для класифікаційних пропозицій. |
uk_UA |
dc.language.iso |
other |
uk_UA |
dc.publisher |
ДЗ "Луганський національний університет" імені Тараса Шевченка |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
історичні науки; |
|
dc.subject |
історія |
uk_UA |
dc.subject |
Бельгія |
uk_UA |
dc.subject |
музеєзнавство |
uk_UA |
dc.subject |
історична пам’ятка |
uk_UA |
dc.subject |
охорона пам’яток |
uk_UA |
dc.subject |
законодавча база |
uk_UA |
dc.subject |
спадщина |
uk_UA |
dc.title |
„Королівська комісія пам’ятників та ландшафтів” як гарант культурної спадщини Бельгії |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |