Abstract:
У статті аналізується проблема соціалізації особистості у філософських, соціологічних, психологічних та педагогічних дослідженнях. У філософському контексті процес соціалізації означає розвиток особистості в філогенетичному й онтогенетичному плані, що визначає роль цього процесу в розвитку не тільки окремої особистості, але й суспільства в цілому. У соціологічному контексті соціалізація розглядається як прийняття соціальних норм, правил, моделей поведінки в контексті культури, висуваючи на перший план активну або пасивну роль самої людини в даному процесі. У психологічному контексті теорії соціалізації розкривають специфіку розвитку різних аспектів особистості. Соціалізація розглядається як розвиток індивідуальних властивостей і якостей людини в процесі взаємодії з середовищем. У педагогічних дослідженнях соціалізація розглядається як керований і цілеспрямований процес формування у школяра цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству.
