Формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки

Abstract

Актуальність теми зумовлена активним поширенням медіазасобів серед усіх верств населення України. Особливо це стосується учнів початкової школи, які систематично використовують сучасні ґаджети та вже з шестирічного віку є залежними від медіаінформації, онлайн-розваг, віртуального спілкування. Відповідно до Концепції Нової української школи здобувачі освіти закладів загальної середньої освіти мають володіти інформаційно-цифровою компетентністю, а тому вже з першого року навчання молодших школярів необхідно враховувати інтереси, інформаційні потреби та пріоритети здобувачів освіти, вчити учнів початкової школи здобувати знання, відкривати нові перспективи, можливості для саморозвитку та самовдосконалення, використовуючи дидактичний потенціал медіазасобів; пропонувати розв’язувати освітні завдання через вебресурси, програмове забезпечення медіазасобів. Такий комплекс завдань потребує від учителя початкової школи професійних знань, умінь, навичок щодо роботи з медіазасобами. А, отже, сучасний учитель має бути медіакомпетентним фахівцем педагогічної діяльності, який зможе сформувати відповідну компетентність у молодших школярів. Такі зміни в освіті у свою чергу спричиняють оновлення моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в закладах вищої освіти, адже саме молодші школярі є найбільш залежними від медіазасобів, щоденно поринають у світ віртуального життя, не усвідомлюючи наявність фейків, дезінформації, маніпуляції та вплив такої 3

інформації на розумовий, психічний, моральний розвиток особистості. Тому від медіакомпетентного вчителя початкової школи залежить адаптованість підростаючого покоління до тих реалій, які висуває інформаційний простір XXI століття: уміння дітей грамотно використовувати медіазасоби, зокрема аналізувати, критично оцінювати медіаінформацію; уміння вчасно реагувати на медіавіруси; швидко знаходити потрібні дані, оперуючи медіасимволами; репрезентувати інформацію, використовуючи хмарні сервіси, соціальні мережі; передавати інформацію, комунікувати через поштові сервіси. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив констатувати відсутність чіткого визначення поняття «медіакомпетентність» у сучасному науковому полі, натомість резюмуємо, що означена дефініція тлумачиться в межах трьох підходів: психологічного, педагогічного та технологічного. Феномен «медіакомпетентність майбутніх учителів початкової школи» розглядається автором як інтегрована характеристика компетенцій, а також індивідуальних рис особистості майбутнього вчителя початкової школи, що дозволяють уміло використовувати медіазасоби, адекватні для початкової ланки освіти, та створювати медіапродукти для подальшої професійної діяльності. Розкрито структуру медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи, що містить такі компоненти: мотиваційний (умотивованість здобувачів освіти опанувати медіазасоби, готовність грамотно реалізовувати потенціал мережі Інтернет, зацікавленість майбутніх учителів використовувати медіазасоби в майбутній професійній діяльності), когнітивний (теоретична підготовленість здобувачів освіти з питань програмного забезпечення медіазасобів, поінформованість щодо дидактичних особливостей онлайн-сервісів: поштові, хмарні, соціальні мережі, месенджери, пошукові сервіси), діяльнісний (уміння майбутніх учителів творчо реалізовувати професійну діяльність, використовуючи авторські медіапродукти). 4

З урахуванням сутнісних характеристик досліджуваного поняття визначено критерії та відповідні показники сформованості медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи: мотиваційний, когнітивний, операціонально-творчий. Відповідно до критеріїв було охарактеризовано рівні сформованості медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи: високий, середній, низький. З метою виявлення рівня сформованості медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи розроблений діагностичний інструментарій, зокрема «Діагностична карта сформованості медіакомпетентності»; анкета-питальник «Медіазасоби та їх види», анкета «Значення медіазасобів для сучасної освіти», тест «Формування особистості в умовах кіберпростору»; завдання-практикуми «План-стратегія», спостереження за роботою студентів з медіазасобами тощо. За результатами констатувального етапу експериментального дослідження встановлено, що більшість студентів КГ та ЕГ мають низький (47,9% та 48,1%) та середній (28,3% та 25,5%) рівні сформованості медіакомпетентності, що характеризується відсутністю мотивації щодо використання в майбутній професійній діяльності медіазасобів; низьким рівнем теоретичної та практичної підготовленості до роботи з медіазасобами; непідготовленістю майбутніх учителів визначати освітній потенціал програмного забезпечення та створювати авторські медіапродукти. Автором обґрунтовано та впроваджено в освітній процес закладів вищої освіти низку педагогічних умов, що спрямовані на підвищення рівня сформованості медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи, зокрема формування в майбутніх учителів початкової школи позитивної мотивації щодо застосування медіазасобів у процесі фахової підготовки та подальшій професійній діяльності; моделювання й реалізація освітнього медіасередовища ЗВО, спрямованого на формування професійних знань, умінь та навичок у майбутніх учителів початкової школи; систематичне створення майбутніми вчителями початкової школи самостійних 5

медіапродуктів під час вивчення фахових дисциплін. Установлено, що організація спеціального медіасередовища в закладах вищої освіти сприятиме систематичній роботі з медіазасобами, що стане результатом теоретичної та практичної підготовленості до роботи з програмним забезпеченням та вмінням майбутніх учителів створювати власні медіапродукти; дозволить здобувачам освіти адаптуватися до професійної діяльності в умовах медіатизації освіти та є запорукою успішного формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи. Медіасередовище визначається як сукупність умов (матеріально-технічних, дидактичних та організаційно-педагогічних), що дозволяють сформувати позитивну мотивацію в майбутніх учителів щодо роботи з медіазасобами, сприяють формуванню вмінь щодо роботи з різними медіазасобами, електронними платформами, сервісами, мобільними додатками, комп’ютерними програмами, формують навички створення авторських медіапродуктів. Виокремлено компоненти медіасередовища: організаційний, інформаційний, матеріально-технічний, технологічний. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Старобільськ), ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ), Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (м. Суми), КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» (м. Харків). До дослідження було залучено 317 майбутніх учителів початкових класів: 158 осіб контрольної групи, 159 – експериментальної групи. Реалізація педагогічних умов здійснювалась на підставі впровадження авторського спецкурсу «Основи медіатизації освіти в початковій школі» в процес професійної підготовки майбутніх фахівців з урахуванням наступних принципів: системності, звʼязку навчання з життям, свідомості, активності, партнерства. Доцільними при реалізації першої педагогічної умови (формування в майбутніх учителів початкової школи позитивної мотивації щодо 6

застосування медіазасобів у процесі фахової підготовки та подальшій професійній діяльності) було упровадження низки форм, методів, прийомів навчання майбутніх учителів, що мають інтерактивну спрямованість, зокрема модеративні семінари; прийоми «Mind-Map», брейнрайтингу; знайомство з популярним відеохостингом «Ютуб», перегляд тематичних відеоматеріалів. Упровадження другої педагогічної умови (моделювання й реалізація освітнього медіасередовища ЗВО, спрямованого на формування професійних знань, умінь та навичок у майбутніх учителів початкової школи) відбувалось через включення до змісту професійно-орієнтованих дисциплін модулів про розвиток медіазасобів, зокрема «XXI століття – епоха інноваційних технологій», «Викладання в початковій школі: в минулому й зараз», «Входження закладів загальної середньої освіти до світового медіапростору: переваги й недоліки»; упровадження методу коучингу; проходження студентами онлайн-курсів Educational Era, онлайн-вебінарів; участь у вебдискусіях, педагогічному форумі «Бенчмаркінг медіакомпетентного фахівця сучасності»; аналіз уроків провідних спеціалістів початкової школи у форматі скайп-зв’язку; систематична робота з медіазасобами в аудиторний та позааудиторний час тощо. Реалізація третьої педагогічної умови (систематичне створення майбутніми вчителями початкової школи самостійних медіапродуктів під час вивчення фахових дисциплін) відбувалась виключно через практичну діяльність з медіазасобами: створення авторського блогу, вебсайтів, електронної методичної скарбнички; робота з онлайн-сервісами, програмним забезпеченням, месенджерами, соціальними мережами; проходження майстер-класів у режимі вебінарів; участь майбутніх учителів початкової школи в педагогічному челенджі «Медіазасоби – вектори сучасності». Перевірка ефективності педагогічних умов формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи здійснювалася на контрольному етапі експериментального дослідження шляхом зіставлення результатів діагностики студентів КГ та ЕГ до та після формувального етапу експериментального дослідження. Достовірність результатів дослідження підтверджено обчисленням достовірності відмінностей за критерієм Пірсона. Порівняння результатів контрольного етапу експерименту з результатами констатувального дають підстави говорити про підвищення рівня сформованості медіакомпетентності в ЕГ, що свідчить про ефективність запропонованих нами педагогічних умов.