Поняття інструкції, її комунікативне завдання

Abstract

У даній статті йде мова про поняття інструкції, її види та комунікативне завдання. З’ясовано, що інструкцію можна охарактеризувати як офіційно-діловий документ технічного змісту та її оформлення на всіх рівнях має високий ступінь стандартизації, що забезпечує економічність у написанні й сприйнятті цього тексту. Досліджено інструкційний дискурс та виокремлено його особливості: наявність різних мовленнєвих жанрів, зокрема, посібник з експлуатації, пам’ятка, посібник користувача, припис, службова директива; певні мовленнєві тактики, а саме, інформування, перекладання відповідальності, спонукання до дії; мінімальна зміна комунікативних ролей. Проаналізовано чотири стандартні види інструкції: 1) інструкції користувача до товарів (побутових приладів, продуктів харчування, транспортних засобів тощо); 2) анотація до медикаментів; 3) відомча інструкція (правила заповнення документів, поведінки клієнтів: митна декларація, пожежна інструкція і ін.); 4) посадова інструкція (правила поведінки працівника на певній посаді) та було ще додано шість нових видів: аудіо/відео інструкція, інтерактивна інструкція, спливаючі підказки, гіпертекстова база знань, гіпертекстовий онлайн-ресурс, електронний документ. Також було встановлено, що комунікативним завданням інструкції є повідомлення відомостей і припис дій і для оформлення її текстів виробилась оптимальна система мовних засобів. Визначено, що композиційна структура тексту типової інструкції містить, як правило, наступні розділи: вступ, загальні відомості, технічні дані, комплект поставки, вимоги безпеки, порядок установки і підготовки виробу до роботи, порядок роботи виробу, догляд за виробом, технічне обслуговування, правила зберігання й транспортування, можливі несправності й методи їх усунення, гарантійні зобов’язання.