Abstract:
У статті обґрунтувано процедуру формування репрезентативної джерельної бази історико-педагогічного дослідження, яка включає три послідовні кроки: пошук, виявлення і подальший відбір необхідних джерел; аналіз соціально-історичного контексту створення джерела і характеристика особистості його автора; осмислення й інтерпретація змісту джерела. Акцент також зроблено ще на двох моментах. По-перше, при розгляді історико-педагогічного джерела як носія інформації про минуле, важливо враховувати не тільки в текст, але й контекст (набір характеристик, які уточнюють умови виникнення того чи іншого документу), а також особистість його автора. По-друге, нове ставлення до історичних фактів та історичних джерел зумовило інший погляд на характер і завдання історичного й історико-педагогічного пізнання. Його результатом повинен стати не простий опис того, що міститься в джерелі, а розуміння й інтерпретація минулого, розуміння людини досліджуваної епохи.
