Особливості навчання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти

Abstract

Зміст статті полягає в обґрунтуванні особливостей навчання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти. З’ясовано, що головною умовою впровадження здоров’язбережувальних технологій є покращення рівня загальної фізичної підготовленості, підвищення функціонального стану студентів, формування професійно-прикладних умінь і навичок що мають важливе значення для майбутньої життєдіяльності та підвищення продуктивності праці у професійній діяльності. Практична реалізація здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти має стати тим засобом, завдяки якому процес навчання набуде характеру збереження й зміцнення здоров’я студентів. Визначено, що для ефективного навчання студентів у напрямі опанування ними здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої медичної освіти існують певні можливості низки навчальних дисциплін, які можна розглядати як базові знання, уміння і навички для забезпечення здоров’язбережувального освітнього середовища. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: метод концептуально - порівняльного аналізу; метод структурно-системного аналізу та моделювання; емпіричні:анкетування, педагогічні спостереження,бесіди, тестування, медико-біологічні методи, педагогічний експеримент. Навчання студентів здоров’язбережувальним технологіям зокрема у закладах вищої медичної освіти призведе до зменшення соціальної напруги, пов’язаної з кадровим дефіцитом і покращить доступність кваліфікованої лікарської допомоги населенню України. Використання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти України зорієнтоване на розвиток у студентів наукового світогляду, виховання професійного мислення та засвоєння професійних знань, умінь і навичок в аспекті формування основ здоров’я, його зміцнення та збереження в процесі фізичного виховання, реабілітації та рекреації.