Abstract:
У статті розкривається роль сім’ї як основного чинника у формуванні гармонійних міжпоколінних соціальних зв’язків. Розглядаються проблеми взаємодії між молодшим і старшим поколіннями, що виникають під впливом інформаційного суспільства. На основі аналізу наукової літератури визначено, що рівень соціального розвитку кожної особистості відображається на її соціальній поведінці й
умінні взаємодіяти, будувати гармонійні взаємини з оточуючими, що, у свою чергу, відзначається на взаємовідносинах соціальних суб’єктів від мікросоціуму до глобального. Визначаються форми і методи соціально- педагогічної роботи з молоддю та людьми похилого віку для гармонізації міжпоколінних соціальних зв’язків через їх конструктивну взаємодію та пошук спільного в умовах інформаційного суспільства.