Фразеологія творів Миколи Руденка: етнолінгвістичний аспект

Abstract

У статті описано фразеологію трьох романів Миколи Руденка („Орлова балка”, „У череві дракона”, „Сила Моносу”) в етнолінгвістичному аспекті, виявлено зв’язок найуживаніших стійких сполучень слів з історією, культурою, ментальністю народу. Авторка доводить, що фраземікон романів Миколи Руденка відтворює ментальні риси українського народу, чому сприяють передусім стійкі сполучення слів соматичного коду (вони становлять близько 27,7 % усієї кількості одиниць), анімістичного, релігійного, демонологічно-антропоморфного етнокоду та морального субкоду. Фразеологізми з образними конкретизаторами око, серце репрезентують душевні переживання дійових осіб і надають додаткової культурної характеристики подіям, епосі, про яку йде мова в романах, мовній спільноті. Такі фразеологізми номінують риси характеру особистості, процеси, дії, стани. Давні вірування слов’ян репрезентовано у фразеологізмах анімістичного етносубкоду з образними конкретизаторами земля, вода, вогонь, вітер, повітря. Фразеологізми релігійного та демонологічного етносубкодів засвідчують про віру людей у протистояння світлих і темних сил у природі. Фраземи морального субкоду актуалізують сутність таких понять, як совість, сором, правда, брехня, вони в тексті роману антропонімізуються і стають в опозитивні відношення.