Комунікативні типи діалогів у структурі драматургійного дискурсу

Abstract

У статті досліджено класифікацію драматургійних діалогів з опертям на характер прагматичної взаємодії спілкувальників. З’ясовано, що на комунікацію персонажів сучасних українських п’єс впливає інтенція, результативність, інформативність, контекст. Характер прагматичної взаємодії спілкувальників визначає також кількість учасників комунікації. У зв’язку із цим розмежовано поняття „діалог”, „дилог” і „полілог”. Дилог визначено як форму спілкування двох комунікантів, між якими відбувається інверсована й прогнозована зміна ролі мовця й слухача. Драматургійні діалоги класифіковано на гармонійні й дисгармонійні. Гармонійні діалоги характеризовано збігом інтенцій спілкувальників, взаємним зацікавленням темою діалогу, адекватною вербальною й невербальною поведінкою, досягненням позитивного результату в спілкуванні. У межах гармонійного діалогу виділено унісонні, домінантні й суперечні типи. Дисгармонійним діалогам властива незбалансованість комунікативних інтенцій спілкувальників, наявність негативної тональності мовлення комунікантів, вербалізація негативних інтенцій щодо теми розмови або особистісних рис комунікативного партнера, відсутність ефективного результату спілкування. Серед дисгармонійних діалогів у сучасних п’єсах виокремлено антагоністичний, домінантний, завуальований і паралельний типи.