Типологійні вияви експресивних синтаксичних конструкцій в українському політичному дискурсі

Abstract

У статті описано концептуальні засади політичного дискурсу засобів масової комунікації, визначено його природу, значення. Окреслено систему синтаксичних засобів експресивізації політичного дискурсу. Встановлено й обґрунтовано статус поняття „політичний дискурс” у сучасній лінгвістиці. Експресивність охарактеризовано як категорію структурного синтаксису. Визначено механізми соціального впливу в політичному дискурсі. Синтаксис політичних текстів репрезентований різноманіттям експресивних конструкцій. Залежно від уміщеної в тексті експресії в його синтаксичній побудові наявні утворення, які передають інформацію: нейтрально, у рівній емоційній тональності,раціоналістично: Президент України Петро Порошенко присвоїв військові звання генералів армії начальнику Генерального штабу України Віктору Муженку і міністру оборони Степану Полтораку. Відповідний Указ розміщено на сайті Глави держави (День. - 15.10.2015) і експресивно насичено, у підвищеній емоційній тональності (позитивній): Тому на 100 % говорити дуже важко, що ми повністю все контролюємо. Але ми бачимо, що ні МВС, ні СБУ навіть свої структури не контролюють. Так це ж структури, які забезпечуються державою, бюджетимають! (Українська правда. -22.09.2015). Представлено співвідношення експресивності і суб’єктивної модальності в політичному дискурсі. Експресивність проаналізовано як загальномовну категорію, реалізовану в усіх сферах мови. Виявлено особливості вживання питальних, окличних, а також заперечних речень у політичному дискурсі. Описано різновиди повторів, розглянуто їхнє функційне призначення. Установлено, що на всіх рівнях організації політичного тексту повтор окремих елементів або їх поєднань сприяє актуалізації емоції, є текстотвірним чинником, що концентрує навколо себе інші складники.Перспективним постає дослідження засобів експресивного синтаксису в різносистемних мовах у зіставному аспекті.