Abstract:
У статті проаналізовано особливості оповідної стратегії роману „Тіні в раю” Е.-М. Ремарка у відображенні предметного світу Нью- Йорка. Досліджено символіку назви твору крізь модуси урбанізму. Автор з’ясовує комплекс атрибутивних параметрів інтерпретації художнього семіозису Нью-Йорка. Показано, що вулиці, будинки, кав’ярні, хмарочоси утворюють архітектурний простір мегаполісу, означений динамізмом, вишуканістю стилю. Доведено, що природна сфера міста органічно доповнює тілесну сферу особливостями клімату, добового часу, метеорологічних явищ, тваринного світу. Рецепція Нью-Йорка означена естетикою ландшафту, створюючи чуттєвий світ героїв крізь модуси антропоцентризму атрибутивної дійсності. Схарактеризовано особливості посттравматичного синдрому емігранта, який не втрачає почуття естетики й оптимізму в побудові нового життя у предметному світі мегаполісу. З’ясовано, що істинне осягнення цивілізаційної величі міста здійснюється в параметрах висоти, ширини, завдяки цьому створено складно осяжний і безкраїй простір Нью-Йорка.
