dc.description.abstract |
У статті розглянуті поняття еквівалентності, адекватності та повноцінності в перекладі. Проаналізовано досвід тлумачення цих понять у лінгвістиці. Встановлено, що еквівалентний переклад - відтворення єдності змісту і форми оригіналу засобами іншої мови. Адекватний переклад враховує і змістову, і прагматичну еквівалентність, не порушуючи при цьому ніяких норм, є точним і без усіляких неприпустимих перекручень. Повноцінність перекладу полягає в передачі для вихідного тексту співвідношення змісту і форми шляхом відтворення особливостей останньої або створення функціональних відповідників цих особливостей. Визначено, що зважаючи на розмежування термінів адекватність й еквівалентність, виокремлюють адекватний та еквівалентний переклад: адекватний відповідає
поставленій меті, еквівалентний ґрунтується на функціональній відповідності оригіналу та перекладу.
У результаті дослідження встановлено, що еквівалентність текстів оригіналу та перекладу в перекладознавстві розглядаються: як
збалансоване співвідношення двох найбільш важливих характеристик текстів оригіналу й перекладу - повноти й точності змісту, що передається; як збереження відносної рівності змістової, смислової, семантичної, стилістичної та функціонально-комунікативної інформації
оригіналу та перекладу. І для комуніканта текст оригіналу та текст перекладу виступають як рівноправні форми одного повідомлення, вони рівноцінні в їхньому функціональному навантаженні. Тому для досягнення такої адекватності, перекладач повинен володіти грамотністю як іноземної, так і рідної мови. |
uk_UA |