dc.description.abstract |
У статті запропоновано аналіз прислівників місця, які репрезентують статичну локалізацію - місце знаходження об’єкта (щодо іншого об’єкта), - і утворені за моделлю в/у + Nloc (вверху, ввершку, ввершечку, вгорі, вдолі, вдолині, внизу, всподу, всподі). Дослідження здійснено на підставі аналізу понад 150 мікроконтекстів функціювання лексем у говорах південно-західного наріччя української мови; для порівняння використано також джерела, що репрезентують інші наріччя.
Мета дослідження - проаналізувати особливості структури та семантики прислівників місця зі статичною локалізацією, утворених за моделлю в/у + Nloc, змоделювати семантичну структуру дериватів, виявити їхні особливості порівняно з прислівниками динамічної локалізації. Джерелами дослідження слугували передусім записи говіркового мовлення української мови, діалектні словники та картотеки, діалектні тексти, регіональні атласи, етнографічні й діалектні матеріали від XIX ст. і дотепер.
Аналізовані прислівники не тільки відображають просторову опозицію „верх - низ”, вони є фрагментами словотвірних гнізд базових слів опозиції верх, гора („верх”) і низ, діл, спід („низ”), які посідають провідне місце у формуванні картини простору носіїв говору. |
uk_UA |