dc.description.abstract |
У статті окреслено завдання верифікації нормативних тверджень, що пов’язані з вибором між тими чи тими синонімічними засобами вираження, на матеріалі літературного узусу за допомогою корпусних методів. Авторкою укладено корпус текстів української мови, який охоплює 200-річний період. Корпус розмічено за ознакою територіального походження авторів (у випадках залучення до корпусу перекладних текстів - перекладачів). У статті розглянуто кілька конкретних сюжетів {добрий день ув. доброго дня, кілька ув. пара), де перший синонім певні авторитетні посібники визнають нормативним, а другий таким, що з тих чи тих причин перебуває за межами літературної норми. За результатами квантитативного аналізу корпусу виявлено, що частотність уживання цих варіантів у літературних текстах фактично порівнянна. Для першої пари виявлено певні регіональні переваги. Висловлено думку, що нормативні рекомендації, пов’язані з цими словами, можуть бути скореговані. |
uk_UA |