dc.description.abstract |
Статтю присвячено дослідженню особливостей поняття „дискурс”, опису головних положень походження, а також різних підходів до визначення й характеристики терміна. Розглянуто теоретичні основи дослідження дискурсивного простору соціальних медіа, актуальність дослідження дискурсивних практик, і, з цією метою - виявлення, аналізу, оцінки й систематизації оптимальних способів вимірювання в соціальних медіа - показників охоплення аудиторії, взаємодії користувачів з сервісами соціальних медіа та іншими користувачами за допомогою цих сервісів. Зазначено, що соціальні мережі мають властивість виявляти й консолідувати інформацію, впливаючи на формування думок, поглядів, настроїв і в результаті масових комунікацій посилювати чи послаблювати позиції груп. Наголошено на значному впливові онлайн активності на традиційний дискурс: сформовані в Мережі оцінки, погляди і переконання транслюються газетами й телебаченням, мережевий вплив може бути конвертований у політичну чи медійну кар’єру або експертний статус. Одночасно з формуванням віртуальної картини світу, зокрема й мовної, що відбиває життя в просторі Інтернету з її специфічними особливостями, відбувається зміна мовної особистості. Віртуальна мовна особистість, реалізуючи в новому комунікативному просторі, конструює власну бінарну опозицію „реальний / віртуальний світ”. Зроблено висновок, що актуальність дослідження зумовлено необхідністю розробки лінгвопрагматичних напрямків у вивченні нової форми соціальних комунікацій та теоретичного осмислення проблем функціонування мови на базі нової соціально-комунікативної практики. |
uk_UA |