Abstract:
Оскільки в репертуарі селян здебільшого зооніми великих домашніх тварин ‒ коней, корів, кіз, овець, свиней і т. д., а також котів, собак, гусей, курей, а в репертуарі містян ‒ лише найменування домашніх песиків, котів, папуг, хом’ячків, акваріумних рибок та ін., то й кількісно сільські клички переважають над міськими, маючи інший репертуар.
У статті простежено вплив говіркового оточення на клички тварин, що побутують у північно-західній частині України. Як відомо, на цій території поширені західно- і середньополіські та волинські говірки, тому в зоонімах відбиті їхні найтиповіші особливості. На побутуваннякличок найвідчутніше вплинули фонетичні риси говірки, зокрема у вокалізмі: а) вимова ненаголошеного [е] як [и]; б) наближення ненаголошеного [о] до [у]; в) заміна [а] на [е] після шиплячих та м’яких приголосних; г) уживання [и] та [у] в новозакритих складах на місці давнього *о, що відповідає сучасному літературному [і], та ін.;у консонантизмі: а) оглушення дзвінких приголосних в абсолютному кінці слова або перед наступними глухими; б) ствердіння [рʹ]; в) вимова [ги], [ки], [хи] як [г’і], [к’і], [х’і]; г) вимова [ф] як [хв] та ін. Виявлено також вплив на зооніми діалектного наголошення (ваконім Тве́рда, феліонім Ле́хкий, гіпонім Шви́дкий), морфологічних особливостей (ваконіми Мала́я, Молода́я і Стара́я, орнітонім Хі́трая) та словотвору (гіпонім Марйо́ха, орнітонім Гіндю́ кало). Досить часто лексичні діалектизми ставали твірними основами багатьох кличок, пор.: гіпонім Здракува́тий, кіноніми Воробе́ль і Бе́дрик, ваконіми Муті́лка і Тильба́та, феліонім Ма́цько, кунікулонім Ку́льша. Кличками стають також слова з дитячого лексикону (ваконім Бу́бка, феліонім Зю́ зя) та жаргонізми (кінонім Ті́па, феліоніми Паха́н і Шкет). За мотивацією та словотвором клички тварин найближчі до прізвиськ людей, зокрема знаходимо навіть спільні номени: ваконім Ця́ця ‒ прізвисько Ця́ця, гіпонім Білко́ ‒ прізвисько Білко́, кінонім Жук ‒ прізвисько Жук, кінонім Нік ‒ прізвисько Нік, феліонім Глу́шман ‒ прізвисько Глу́шман та багато ін.
