Вербалізація предметно-побутового субкоду культури у фразеології східнослобожанських і східностепових говірок

Abstract

У статті описано засоби вербалізації предметно-побутового субкоду у фразеології українських східностепових і східнослобожанських говірках. Авторка доводить, що під час обрядових дій вживають фраземи предметно-побутового субкоду, якщо в їхньому складі є назви побутових предметів, які безпосередньо використовують в обряді. Частіше фразеологізми предметно-побутового коду називають дію, надаючи їй експресивного забарвлення, виражаючи суб’єктивне ставлення до неї, кваліфікують ознаку дії; слугують для опису зовнішності людини, рис її характеру, особливостей статури, поведінки, розумових здібностей, визначення соціального статусу тощо. Найуживанішими в аналізованих фразеологізмах є назви, пов’язані з народними ремеслами, знаряддями сільськогосподарського виробництва, процесами праці. Функціонально активними у фразеологізмах досліджуваних говірок є назви великих містких посудин для рідини чи сипучих речовин. Меншу кількість лексем, які є складовими частинами фразеологізмів, виявлено серед назв музичних інструментів, речей хатнього вжитку. Одні лексеми мають високу фразеопродуктивність, інші - нижчу. В етнофразеологізмах нерідко вживані іменники з глибоким культурним підтекстом, розлогою символікою. Чимало фразеологізмів побудовано на вторинних значеннях лексем, з допомогою яких характеризують людину. Деякі сталі вислови пов’язані з народною звичаєвістю.