dc.description.abstract |
У статті досліджено більше функційне навантаження репрезентантів приголосних фонем /ф/, /ґ/, /3/, /3’/, /3/, /3’/ порівняно з літературним стандартом. Простежено вияви цього мовного явища: а) наявність репрезентантів аналізованих фонем у запозиченнях, особливо полонізмах, що перебувають поза межею літературної норми, і у фонетичних полонізмах, які відрізняються від літературних лексем тільки цими звуками; б) засвідчення цих репрезентантів у питомих слов’янських словах; в) їх появу внаслідок асимілятивних змін. З’ясовано й обґрунтовано причини цієї риси: а) специфіку формування львівського койне, на лінгвальній сутності якого позначилися іншомовні впливи, особливо польської мови; б) звукозміни, зумовлені позиційними фонетичними явищами. Проаналізовано особливості функціонування: а) залежність від словникової потужності лексики з репрезентантами цих фонем; б) функційне та стилістичне розшарування; в) репрезентацію цієї риси в соціальних прошарках львів’ян; г) можливість паралельного
співіснування лексем з аналізованими фонемами поряд з літературними відповідниками без таких фонем. Виявлено поширення аналізованого явища в українському діалектному просторі. |
uk_UA |