dc.description.abstract |
У статті розглянуто проблему зникнення з соціального простору таких елементів життя, як свідоме усамітнення, тиша, мовчання, роздуми, які у свою чергу є атрибутами споглядання або медитації. Проведено аналіз можливості практичного використання в туристичній діяльності занурення у тишу, для чого проаналізовано основні дискурси, в яких актуалізовано концепт «тиша»; виокремлено рядоположені елементи духовних практик (таких як споглядання та мовчання); описано основні варіанти використання практики тиші у контексті духовного та творчого розвитку особистості; проаналізовано практику особливості застосування тиші як атрибуту туристичного продукту у культурному та релігійному туризмі. Доведено необхідність та можливість створення туристичного продукту, який допоміг би особі пройти шляхом самопізнання і, що також важливо, навчитись виносити власні судження про цінність елементів культурної спадщини. Таким чином, йдеться про можливість використання туризму у контексті екзистенційного пошуку особи та суспільства. |
uk_UA |