Abstract:
Реформа децентралізації, яка наразі відбувається в Україні, створила підґрунтя для укорінення кардинальних інституційних перетворень, підвищення якості життя громадян і має велике значення для продовження секторальних реформ. Зміна системи управління територіями, децентралізація у сферах медицини, освіти, надання послуг демонструють значні темпи й головне – реальні позитивні зрушення. У статті проаналізовано стан упровадження нової системи адміністративно-територіального устрою в Україні. Незмінною залишається п’ятірка регіонів-лідерів у реалізації завдань децентралізації, а саме: Житомирська, Чернігівська, Дніпропетровська, Запорізька, Хмельницька області. Але загальна картина процесу формування ОТГ має негативні ознаки: площа всіх ОТГ становить 41% від загальної площі України. Чисельність жителів ОТГ складає 29,1% від загальної кількості населення України. Станом на вересень 2019 р. тільки 20 районів із наявних 488 повністю по- крито ОТГ. Налічується 86 районів, де не створено жодної ОТГ, 37% від усіх ОТГ мають кількість жителів менше 5 тис. осіб. У 30% областей малочисельні громади займають близько 50% від їх загальної кількості.
Серед основних проблем завершення першого етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади та ризиків, пов’язаних з ними, –загострення успадкованих територіальних диспаритетів, проблеми інституційної досконалості де- централізованих одиниць, які отримують делеговані повноваження.
У статті обґрунтовано рекомендації щодо упро- вадження нової системи адміністративно-територіального устрою в Україні на державному та регіональному рівні.
