Abstract:
У статті досліджено поняття культури мовлення студентів, у якому відображені мовленнєва компетенція, основа моральної та естетичної культури людини, поєднані такі особистісно-психічні процеси, як мовлення, мислення, уява, сприймання, воля. Наголошено, що процес формування мовленнєвої культури має активний, творчий характер, який виявляється в індивідуальному виборі мовних форм і засобів. Це не механічне накопичення знань, а допомога студентам в усвідомленні культурного значення різних форм мовлення. Автором виділено критерії сформованості мовленнєвої культури студентів, серед яких нормативність мовлення, словниковий запас, емоційність та виразність мовлення, володіння мовленнєвим етикетом, мовленнєва активність, гуманістична спрямованість мовленнєвої поведінки. Ці критерії виступають підґрунтям для діагностики та корекції сформованості мовленнєвої культури студентів.
У статті зазначено, що активним і важливим чинником впливу на формування культури мовлення студентів є діалектне середовище, у якому вони перебували до вступу до університету. Проаналізовано типи мовленнєвих помилок, що виникають під впливом місцевих говорів: фонетичні (обумовлені звучанням слова, звукосполучення чи звука); морфологічні (спричинені особливостями граматичної будови діалекту); фонетико-морфологічні (викликані як фонетичними, так і морфологічними відмінностями в слові). Розглянуто помилки, спричинені діалектним середовищем Донбасу й окреслено шляхи їх подолання. До перспективних напрямів дослідження цієї проблеми віднесено розробку експериментальної системи вправ з діалектизмами й перевірку її ефективності.
