Статутні документи провідних біржових установ України другої половини XIX ст. та їх значення у процесі вивчення економічного розвитку Наддніпрянщини

Abstract

У статті розглядаються окремі аспекти розвитку біржової справи в Україні у другій половині XIX століття. Актуальність теми статті обумовлена тим, що останнім часом все більше українських дослідників звертають увагу на проблеми економічної історії України. Зокрема, у центрі уваги науковців опинився господарча еволюція економічного устрою у другій половині XIX ст., в умовах розвитку капіталістичних відносин, започаткованих „Великими реформами” імператора Олександра II. У той же час, залишається значна кількість наукових прогалин, у тому числі потребують детального наукового осмислення джерельні матеріали тієї епохи. Зокрема, особливості діяльності бірж у період, який вичається, автор досліджує спираючись на офіційне відання „Уставы торговый, фабричной и заводской промышленности и ремесленный” (Статуты торговый, 1873) та „Продолжение свода законов Российской империи изданного с 1 января 1864 по 31 Декабря 1867 года” Наголос робиться на аналізі діяльності двох ключових біржових організацій цього періоду: Одеської та Київської бірж, на яких велися торговельні операції, пов’язані з ключовими галузями українського господарства епохи: цукрової та зернової. В якості головних джерел були використані Статути Одеської та Київської бірж, затверджені в 60-х рр. XIX століття. Ці матеріали дозволили висвітлити питання, пов’язані з організацією діяльності біржових інституцій, розглянути їх структурну організацію і правила ведення комерційної діяльності, показати функції та повноваження керівних органів, зокрема Біржових комітетів і Біржових товариств.