Проблема становлення професійної підготовки викладачів іноземних мов в Україні наприкінці ХХ на початку ХХІ століття (1991 ‒ 2004)

Abstract

Сучасний етап розвитку України свідчить про підвищення потреби з боку суспільства до оволодіння іноземними мовами у зв’язку з стрімким поступом евроїнтеграційних процесів. Якісне вивчення іноземних мов набуває виняткової актуальності, що в свою чергу стимулює вдосконалення процесу і підвищення якості професійної підготовки викладачів іноземних мов. Метою дослідження є аналіз стану розробленості проблеми становлення професійної підготовки викладачів іноземних мов в Україні у період, який розпочався від проголошення незалежності, і до 2004 року. Методи, використані у дослідженні, відносяться до теоретичних і охоплюють аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, індукцію та дедукцію, абстрагування й конкретизацію, що допомагають теоретично опрацювати наукові факти з проблеми дослідження. Крім того, використано історико-генетичний метод, щоб відстежити передумови виокремлення певних тенденцій, закономірностей, а потім створити науково обґрунтовану основу для інтерпретації історичних реалій, що безпосередньо вплинули на особливості становлення професійної підготовки викладачів іноземних мов в Україні у означений вище період. В результаті дослідження було проаналізовано нормативні документи, що з’явилися в означений період та визначено їхній вплив на становлення професійної підготовки викладачів іноземних мов; окреслено коло проблем, що виникали, та шляхи їх подолання; виокремлено головні тенденції у процесі становлення професійної підготовки викладачів іноземних мов в Україні, а також визначено перспективи подальшого дослідження.