Abstract:
У статті розглянуто особливості відтворення ономастичних культурем у художній літературі на прикладах перекладів короткої прози Х.Л.Борхеса. Проаналізовано відмінні тлумачення терміна „культурема”. Встановлено, що власні імена належать до ономастичних культерем. Визначено, що найрозповсюдженішими прийомами відтворення ономастичних культурем в оповіданнях та новелах Х.Л.Борхеса (у перекладах В. Шовкуна) є транскрипція, традиційний відповідник (усталений переклад), калькування і комбінована реномінація. У результаті дослідження було з’ясовано, що такі перекладацькі прийоми допомагають зберегти колорит тексту оригіналу і забезпечити адекватність тексту перекладу. У висновках зазначено, що задля досягнення адекватності та еквівалентності перекладач повинен володіти не лише лінгвістичними знаннями, але й культурологічними.
