Abstract:
Стаття присвячена аналізу текстового втіленням концепту ДЕФРАГМЕНТОВАНИЙ ПЕРСОНАЖ у постмодерністських романах М. Аміса. Цей концепт уособлює авторське бачення людини постмодерну як носія двох чи декількох ідентичностей, розщеплених під впливом зовнішніх дискурсів. Концепт ПЕРСОНАЖ є текстовим антропоморфним концептом та наратологічною інстанцією, що бере участь у внутрішньотекстовій комунікації. Актуальність даного дослідження зумовлена антропоцентричною спрямованістю сучасної наукової парадигми, а також експериментальністю постмодерністського наративу, що пропонує матеріал цікавий для вивчення. Когнітивно-наратологічний підхід, застосований автором у статті, передбачає аналіз способів аранжування концептуальних атрибутів особистостей персонажа та моделювання концептуальних метафор, які, сукупно з наративними стратегіями та тактиками, розкривають специфіку концепту ДЕФРАГМЕНТОВАНИЙ ПЕРСОНАЖ.
