Етикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонента

Abstract

Статтю присвячено аналізу прагмалінгвального (конотативного) компонента мовної семантики етикетних формул в епістолярію найталановитішої майстрині українського слова Ольги Кобилянської. Зазначено, що найбільш конотованими в плані реалізації комунікативних стратегій і тактик адресанта є обов’язкові структурні елементи листів – формули-звертання, прохання та побажання. З’ясовано, що різнопланові позитивні конотації в цьому випадку можуть бути актуалізовані завдяки вживанню слів-титулів, онімів у кличному відмінку, демінутивів, атрибутивів з якісно позитивною оцінкою, лексем з традиційно позитивними конотаціями, інтонаційним можливостям, графічному оформленню листовних формул та синкретизму, виявленому в поєднанні, наприклад, формул-побажань з формулами-прощаннями. Підтверджено думку вітчизняних науковців, що при виборі етикетних формул адресант має враховувати фактор адресата (його вік, стать, соціальне становище, посаду тощо), характер взаємин з ним (дружні, товариські, родинні, офіційні тощо). Суттєво впливає на вибір формул настрій адресанта, час, що віддаляє його від попереднього листовного діалогу і, безперечно, зміст, тематика листа. Зауважено, що прагмалінгвальний компонент в епістолярію О. Кобилянської виявляє себе через конотативні особливості обов’язкових етикетних формул, яким властиві позитивні конотації: ідейної, творчої та духовної спорідненості, однодумності, одностайності, душевної приязності; доброзичливі, співчутливі, приятельські й товариські конотації; конотації щирості, відвертості, жалю, моральної підтримки, шанобливості, ввічливості, ґречності, впливу й наполегливості. Запропоновано перспективу досліджень українського письменницького епістолярію, яка полягає насамперед в аналізі прагмалінгвального (конотативного) компонента через практичну відсутність опису конотативних особливостей в епістолярному тексті з його елементами психологізації, інтимізації, емоційності, експресивності, оцінки, що є складниками конотації та зумовлюють актуальність розгляду цієї універсальної мовної категорії.