dc.description.abstract |
У статті розглянуто феномен оцінки для розвитку функційного напряму, прагматичного аспекту дослідження мовної системи, що є важливою категорією у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві.
Поетична мова як система з огляду на „естетичну зарядженість” максимально унаочнює свій потенціал – номінативний, виражальний, накопичувальний, демонструє динаміку й універсальність. Виокремлення оксиморонних сполучень на основі співвіднесеності значень, виражених ними, з предметами, властивостями та процесами об’єктивної дійсності – важливий аспект для з’ясування того, як відбиваються в аналізованій стилістичній фігурі, що є результатом творчості конкретного автора, особливості художнього мислення, своєрідність світосприймання й осмислення навколишньої реальності майстрами слова.
Мовний матеріал художньої літератури, складниками якого є авторські оксиморонні синтагми, репрезентує особливості національного менталітету, культурно-історичного досвіду, особистих інтенцій митців та є цінним джерелом лінгвістичних досліджень.
У поетичних творах ключові лексеми – наскрізні, домінантні слова в складі опозицій, вербалізовані в оксиморонних синтагмах, відзначені семантичною вагомістю, поліфункційністю, полісемантичністю, образністю, частотністю, розгалуженою системою зв’язків зі спорідненими лексемами. У результаті синтезу значень лексичних одиниць – складників оксиморонної синтагми – спостережено смислове ускладнення й оновлення їхньої семантики.
У досліджуваних поетичних текстах зафіксовано такі оксиморонні синтагми з оцінним компонентом: оксиморони, що є засобом характеристики людини; оксиморони, що є засобом оцінки предметів, властивостей і процесів об’єктивної дійсності. Найпродуктивнішими є оксиморонні синтагми з антропоцентричним складником. |
uk_UA |
dc.description.sponsorship |
The phenomenon of evaluation for the development of the functional direction, the pragmatic aspect of the study of the language system is an important category in domestic and foreign linguistics.The purpose of the article is to analyze oxymoron syntagms with descriptive-evaluative function in poetic texts, to investigate the unexpected associative connections of lexical opposition as a manifestation of linguistic contrasts.The research material is the oxymorons, recorded in the poetic texts of the second half of the twentieth – the first half of the XI century. The poetic language as a system in terms of „aesthetic charge” maximizes its potential – nominative, expressive, accumulative, demonstrating dynamics and versatility.In the investigated poetic texts, these oxymoron syntagms with the estimated component were recorded: oxymoron, which is a means of human characteristics; oxymoron, which is a means of evaluating objects, properties and processes of objective reality. The most productive are oxymoron syntagms with anthropocentric component. |
uk_UA |