Фразеологія твору  Пантелеймона Куліша „Чорна рада”

Глуховцева, І.

dc.contributor.author	Глуховцева, І.
dc.date.accessioned	2019-11-18T09:15:44Z
dc.date.available	2019-11-18T09:15:44Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.uri	http://hdl.handle.net/123456789/4218
dc.description	Глуховцева І. Фразеологія твору Пантейлемона Куліша "Чорна рада" / І.Глуховцева // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. Х.Д. Глуховцевої - Старобільськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2019. - №2 (41). - С.104-118	uk_UA
dc.description.abstract	У статті систематизовано відомості про фразеологічні одиниці роману Пантелеймона Куліша „Чорна Рада”, вивчено їх в етнолінгвістичному аспекті, реалізовано часовий і просторовий розгляд стійких сполучень слів як культурного феномену художнього твору. Авторка доводить, що ідейно-естетичний план роману репрезентують більше 260 фразеологізмів. Письменник використав біля 35 паремій, більшість яких прославляє козацьку звитягу, актуалізує цінності, характерні для козаків кінця ХVІІ ст. З допомогою паремій митець висловлює віру в краще майбутнє; демонструє складність життєвих ситуацій; роз’яснює сутність козацьких уподобань; засуджує поведінку козаків, які змовляються проти громади, а також тих, які займають пасивну позицію; образно характеризує поведінку дійових осіб. З допомогою окремих паремій П. Куліш формулює закономірності, помічені людством упродовж тривалого часу, які й нині виконують закладену в них дидактичну функцію. Емоційність мовлення дійових осіб позначена вживанням проклять. Центральне місце у фраземіконі твору займають одиниці соматичного культурного коду, які допомагають передати психологічний стан героїв твору, складність людських почуттів, вербалізують причини й ознаки дії. Фраземи антропного культурного коду покликані характеризувати дійових осіб, описувати суспільну ситуацію, демонструвати доказовість мовлення. Стійкі сполучення слів релігійного та демонологічно-антропоморфного етносубкоду виконують переважно функцію експресивізації, вони актуалізовані у звертаннях, цитатах релігійної тематики, традиційних побажаннях, прокляттях тощо. Темпоральне прочитання фразеології роману „Чорна рада” засвідчує, що автор передусім прославляє козака як справжнього лицаря. Минувшина постає в романі завдяки використанню приказок про історичні значущі бойові подвиги наших пращурів; згадки про особливості натурального ведення господарства, торгівлі; уведення в стійкі сталі звороти назв посад, колишніх державних установ, згадування про давні способи покарання зрадників. Просторове прочитання тексту роману виявлене в тому, що автор намагається відобразити в ньому особливості усного побутового мовлення вихідців з різних ареалів України. Загалом письменник використав енциклопедійно-пізнавальний, лінгвістичний та дидактичний потенціал фразеологічних одиниць, ужитих у романі, для створення фольклорно-генетичного варіанта національного письменства, фольклоризації мовлення дійових осіб та авторських відступів.	uk_UA
dc.description.sponsorship	The article systematizes information about phraseological units of Panteleimon Kulish’s novel „The Black Council”, studied them in ethno-linguistic aspect, implemented temporal and spatial consideration of stable word combinations as a cultural phenomenon of artistic creation. The author proves that the ideological and aesthetic plan of the novel is represented by more than 260 phraseologisms. The writer used about 35 paremias, most of which glorify Cossack whirlwind, actualizing the values characterized for Cossacks at the end of the eighteenth century. With the help of paremias, the writer expresses his belief in a better future; demonstrates the complexity of life situations; explains the essence of Cossack preferences; condemns the behavior of Cossacks who conspire against the community, as well as those who take a passive position; figuratively characterizes the behavior of the actors. With the help of individual paremias, the writer formulates the regularities observed by mankind for a long time, which still fulfill the didactic function laid down in them. The emotionality of the actors' speech is indicated by the use of the curse. The central part in the phrasemicon of the work take place the units of somatic cultural code that help convey the psychological state of the heroes of the work, the complexity of human feelings, verbalize causes and signs of action. Phrases of anthropic cultural code are intended to characterize the actors, describe the social situation, demonstrate the veracity of the actors' speech. Persistent combinations of words of religious and demonologically-anthropomorphic ethnosubcode serve mainly the function of expressivization, they are actualized in references, quotations of religious subjects, traditional wishes, curses, etc. In general, the writer has used the encyclopedia-cognitive, linguistic and didactic potential of phraseological units used in the novel to create a folklore-genetic version of national writing, folklore speech of actors, and authorial digression.	uk_UA
dc.language.iso	other	uk_UA
dc.relation.ispartofseries	педагогічні науки;
dc.subject	Фразеологія	uk_UA
dc.subject	фразема	uk_UA
dc.subject	соматичний культурний код	uk_UA
dc.subject	антропний культурний код	uk_UA
dc.subject	релігійний та демонологічно-антропоморфний етносубкод	uk_UA
dc.title	Фразеологія твору Пантелеймона Куліша „Чорна рада”	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA