Феноменологічна редукція ідеї підготовки учителя фізичної культури для виховання патріотичних цінностей

Abstract

В статті враховується обставина, що Україна рухається у напрямку сприйняття виробничих, суспільних та економічних умов розвитку постіндустріальних відносин. За цим зміщується акцент розвитку, становлення і утвердження педагогічної думки для явища, що знаходиться на стадії, що має назву перехідної, у якій ідейно-патріотичні цінності соціалістичного характеру динамічно витісняються ринковими відносинами та накопичувальними процесами приватного капіталу. Рекомендується для предмету дослідження у особистості учителя фізичної культури розвивати і підтримувати загальні риси педагогічного працівника, якими є основи професійної та педагогічної культури, а також риси демократичності, естетичності, креативності, кумулятивності, самореалізації, синергетичності, співтворчості, суспільного вибору комунікативних вмінь, розвиваючих технологій та саморегулювання емоцій. Їх множина дозволяє довести знання до практичного застосування у середовищі майбутніх фахівців з фізичної культури. Штучні умови успішності створюються державно- розподільчої, народно-господарської та соціально-економічної системами, що діють на мотивах комунікаційних відносин і ментальності населення окремих територій. Інструментарій для сприйняття нововведень формується науками, пов’язаними з розвитком в молоді підприємницької функції. Наявна готовність молоді до соціального утвердження себе як особистості, активує об’єктивні, а побудова адекватного освітнього простору – суб’єктивні фактори патріотичної цінності. Органічна вбудова в контекст науки інноваційного мислення дозволяє рухатися за педагогічними феноменами та їх ціннісно- смисловими сутностями. Учитель фізичної культури у своїх діях рухається за рядом феноменів та догм, він повинний – 1) мати знання з фаху, 2) керуватися толерантним терпінням у дискусіях, 3) бути підготовленим до сприйняття та підтримки інноваційного типу життєдіяльності, 4) володіти технічними засобами педагогічного супроводження, 5) зберігати жагу до оновлення знань. За такою схемою самонаповнення психіки, що є конструктивною, він отримує сукупність можливостей, які дозволять йому: а) бути конкурентним у стратифікації державної освіти, б) передавати знання вихованцям, що повинні вступити своєчасно у продуктивний етап життєдіяльності у постіндустріальному суспільстві, в) користуватися ціннісно-смисловими сутностями на патріотичних засадах критичності та ідейності.