Abstract:
Сучасна теорія і практика фізичного виховання та розвитку особистості полягає у зміні мотиваційної основи навчального процесу фізичного виховання у тій соціально-економічній ситуації, яка визначає сутнісні характеристики нашого суспільства і бере участь у прагненні сучасної молоді бути здоровою. У статті основну увагу приділено провідному завданню соціальної політики України та напрямку розвитку освіти на сучасному етапі – збереженню здоров’я дітей, його зміцнення, що визначає успішність їх життєздатності, а також розглянуто важливі аспекти здоров’язбереження учнів загальноосвітньої школи. Проаналізовано ключові практичні засади побудови здоров’язберігаючого навчальновиховного процесу та проаналізовано стан фізичного здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів, де акцентовано увагу на необхідності створення здоров’язбережувального середовища як основної умови зміцнення та збереження здоров’я школярів. Подано реальний стан організації здоров’язбережувального середовища в освітньому процесі сучасної школи та з’ясовано основні складники здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітнього закладу. Формуванню мотивів діяльності школяра передує інтерес як результат дії існуючої виховної системи, яка здійснюється через засоби масової інформації про фізичне виховання і спорт, через спортивні заходи в школі, місті, під направленим впливом учителів, батьків, друзів. Усі ці заходи формують мотиваційну сферу учнів старших класів до якої можна віднести: красиву будову тіла; виховання фізичних якостей, а саме: спритності, витривалості, швидкості, сили, гнучкості, а також вольових якостей. У різних системах фізичного виховання задачі рухового вдосконалення, виховання фізичних якостей вирішуються через застосування великої кількості засобів, основою яких є фізичні вправи, оздоровчі сили природи, фактори особистої та громадської гігієни, використання активних форм туризму в процесі організованих та самостійних занять. Але зайняти активну позицію школяреві у процесі фізичного виховання можуть надати тільки знання та переконання, на підставі яких можна досягти цінності здоров’я. Вибір проблемного питання пов’язаний із тим, що здоров’я дітей є найбільшою цінністю, а сучасні шкільні програми, на жаль, недосконалі, тому в умовах звичайної школи важко розвинути здібності дітей, уникнувши фізичних і розумових перевантажень. Безумовно, на стан здоров’я дітей впливають такі чинники, як несприятливі соціальні та екологічні умови. Усе це переконує в тому, що необхідно вжити спеціальних заходів щодо збереження й зміцнення здоров’я школярів, створення здоров’язбережувальних умов навчання і виховання, в ході яких формувати особистість, яка свідомо ставиться до свого здоров’я, здорового способу життя та повною мірою володіє знаннями поведінки, безпечними для її здоров’я.
