Abstract:
У статті зазначено, що предметом багатьох правничих дискусій є лінгвістичний статус мови права, який визначається співвіднесенням її ознак з ознаками національної мов. Авторка обґрунтовує положення про те, що правова мова – це технолект, спеціальна мова, різновид літературної мови з характерними лінгвістичними ознаками, зумовленими специфікою правової сфери, аналізуючи особливості функціонування в текстах нормативно-правових актів індивідуальних і загальних, абстрактних і конкретних, оцінних і неоцінних, релятивних і привативних назв; з’ясовуючи словотвірні особливості та способи словотворення лексики нормативно-правових актів; виділяючи такі різновиди складних і складених назв, як зрощення, основоскладання, словоскладання, дескрипції, класичні складені назви та конвенціональні складені назви; спостерігаючи за особливостями вживання складноскорочених слів, абревіатур і скорочень; визначаючи специфіку метафори, метонімії, синекдохи в правовій мові; досліджуючи функціонально-семантичний потенціал омонімів, паронімів, полісем у текстах нормативно-правових актів.
Description:
Скорофатова А. О. Лексичні особливості текстів нормативноправових актів / А. О. Скорофатова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2014. – № 1 (31). – С. 74–84.