Епістолярний дискурс: лінгвістичні традиції й когнітивно-прагматичний потенціал для можливих маніпуляцій у блогосфері

Abstract

У статті вивчено лінгвістичні традиції дослідження епістолярного дискурсу. Комунікативно-прагматична організація блогу поєднує в собі характеристики епістолярного дискурсу та дискурсу класичного щоденника, тобто виявляє ознаки гібридності. У статті акцентуалізовано прагматику епістолярно-комунікативної поведінки, поданої в комунікативній моделі адресант – повідомлення – адресат. У випадку щоденникових записів адресант й адресат можуть збігатися. Засадничі властивості епістолярного дискурсу (антропоцентричність, креативність, поліфункційність, дисиметрія, тобто руйнування епістолярних традицій) зумовлюють нові можливості його реалізації в умовах комунікації в блогосфері, а при цьому й змогу евентуальної актуалізації маніпулятивного потенціалу залежно від заданих комунікантами дискурсивних ситуацій. Віртуальний епістолярний дискурс – нова глобальна соціальнокомунікативна практика, наслідки якої можуть бути непередбаченими, оскільки вона провокує масову, позаколективну поведінку й формується на основі стихійного передання інформації.