Ономасиологические классы квазикомпозитов

Abstract

Статтю присвячено проблемі виділення основних ономасіологічних класів квазікомпозитів, під якими розуміємо слова, утворювані за моделями, уже наявними в мові. Утворення квазікомпозитів відбувається у двох напрямах – за моделями універбалізаційних композитів та одиниць дериваційного композитоформування. В основу дослідження покладено теорію В. Теркулова про тричленну структуру ономасіологічного класу універбалізаційних композитів. Ці композити демонструють повну семантичну тотожність з базовим словосполученням, що значно спрощує виведення їхнього семантичного значення. Квазікомпозити не мають базового словосполучення, що істотно ускладнює їх виділення в окремі ономасіологічні класи. Ми пропонуємо виділити три основні класи – фізична ознака людини, її соціальна ознака та ознака предмету, особи чи явища з подальшим виділенням ономасіологічного базису. Ономасіологічну ознаку визначаємо на основі „аргументів диктуму”. Матеріалом для дослідження послугували приклади з інтернет-джерел, а також газет і журналів. Запропонована класифікація вимагає подальшого розгляду з урахуванням змін у лексичному складі сучасної російської мови.