Abstract:
У статті розкрито сучасні підходи до організації соціальної підтримки уразливих категорій студентів у закладах вищої освіти в умовах суспільних трансформацій, цифровізації освітнього середовища та зростання соціальних ризиків. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних заходів допомоги до комплексної моделі соціальної підтримки, яка поєднує ресурсний, соціальний та інклюзивний підходи. Проаналізовано особливості підтримки студентів з інвалідністю, осіб із низьким рівнем матеріального забезпечення, студентів, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також молоді, що потребує психологічного супроводу та соціальної адаптації. Визначено потенціал сучасних цифрових технологій у забезпеченні доступності освітніх послуг, розвитку дистанційного навчання, організації психологічного консультування та інформаційного супроводу студентів. Особливу увагу приділено використанню спеціалізованого програмного забезпечення, цифрових платформ і технологій, що сприяють інклюзивності освітнього процесу. Узагальнено досвід реалізації менторських програм, міжнародних проєктів і соціальних ініціатив, спрямованих на академічну, професійну та соціальну інтеграцію студентської молоді. Доведено, що ефективна система соціальної підтримки повинна базуватися на міждисциплінарній взаємодії, партнерстві університетів із державними та громадськими інституціями, використанні цифрових інструментів і розвитку інклюзивної культури академічного середовища. Зроблено висновок, що впровадження комплексної моделі соціальної підтримки сприяє підвищенню доступності якісної освіти, успішній адаптації студентів до освітнього середовища, зміцненню їхнього соціального благополуччя та створенню рівних можливостей для професійної самореалізації.
