Практико-орієнтована мовна підготовка майбутніх учителів початкової школи: інтеграція теоретичних знань і професійної комунікації

Abstract

У статті теоретично обґрунтовано практико-орієнтовану мовну підготовку майбутніх учителів початкової школи та визначено можливості інтеграції теоретичних мовних знань і професійної комунікації на основі взаємопов’язаного використання освітніх компонентів «Сучасна українська мова з практикумом» та «Українська мова за професійним спрямуванням». Актуальність дослідження зумовлена модернізацією педагогічної освіти, реалізацією Концепції Нової української школи, вимогами Державного стандарту початкової освіти та Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», які визначають високий рівень мовної й комунікативної компетентностей педагога. Проаналізовано наукові підходи до практико-орієнтованої професійної підготовки майбутніх педагогів, розвитку мовної та професійно-комунікативної компетентностей. Встановлено, що недостатньо дослідженим залишається питання інтеграції змісту двох мовних освітніх компонентів у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи. Обґрунтовано їх взаємодоповнювальний характер: освітня компонента «Сучасна українська мова з практикумом» забезпечує фундаментальну мовознавчу підготовку, формування мовної грамотності та культури мовлення, тоді як «Українська мова за професійним спрямуванням» спрямована на розвиток професійної комунікації, академічного письма, педагогічного спілкування та навичок створення професійних текстів. Запропоновано модель інтеграції теоретичної і практичної складових мовної підготовки, яка забезпечує послідовнийь перехід від засвоєння мовних знань до їх використання у професійній діяльності. Обґрунтовано доцільність використання аналізу педагогічних ситуацій, комунікативних завдань, редагування професійних текстів тощо. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні інтеграції двох мовних освітніх компонентів як цілісної системи практико-орієнтованої мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для вдосконалення змісту освітніх програм і навчально-методичного забезпечення мовних дисциплін.