Операційна ефективність підприємств України: настанови, перспективи та виклики обов’язкового «зеленого переходу» бізнесу

Abstract

У статті представлено результати дослідження трансформації бізнес-моделей вітчизняних підприємств задля досягнення операційної ефективності в умовах жорстких вимог «зеленого» переходу та євроінтеграції. Визначено, що впровадження регуляторних механізмів ESG (зокрема CBAM, EU ETS, CSRD та ESRS) перестає бути елементом корпоративної репутації та стає базовою умовою збереження доступу до міжнародних ринків капіталу та збуту. Висвітлено ключові принципи «зеленого» переходу, такі як «забруднювач платить», технологічний нейтралітет та подвійна суттєвість, а також проаналізовано шість глобальних трендів, що визначають сучасну промислову архітектуру декарбонізації. Обґрунтовано необхідність ліквідації розриву між фінансово-операційними системами та структурами екологічного моніторингу шляхом інтеграції вуглецевого обліку у загальну систему управління результативністю бізнесу. Доведено, що «вартість бездіяльності» у впровадженні принципів сталого розвитку для українських підприємств має конкретний фінансовий вимір: від сплати завищених CBAM-платежів за «дефолтними» значеннями до втрати конкурентоспроможності на глобальному ринку. Наукова новизна цього дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробці поетапної процедури інтеграції GHG Protocol (Scope 1, 2, 3) у систему управління результативністю бізнесу на засадах концепції Business Performance Management (BPM). Запропонований підхід дозволяє перетворити вуглецеві показники на рівноправні KPI, інтегрувати їх у стратегічні карти, оперативні дашборди, систему вуглецевого бюджетування та фінансові моделі, що забезпечує трансформацію екологічних даних у дієвий інструмент стратегічного планування та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.